загрузка...
Мои Сказки. Сказки о Вашем ребенке
У Вас есть вопросы?
Звоните нам прямо сейчас!
+380(63)592-7717
Главная » Примеры наших сказок » Як Зайчик Іллюша на День народження ходив

Як Зайчик Іллюша на День народження ходив

Одного теплого літнього ранку Зайчик Іллюша ще солодко спав у своєму ліжечку. Пустотливі сонячні промінчики вже декілька разів заглядали до нього у віконце, але Іллюша все не прокидався.

З часом промінчики не витримали і тихенько пробрались у кімнату. Вони весело забігали по подушці і почали лоскотати хлопчиків носик. Зайчик відкрив очі і тільки хотів повернутися на інший бік, як несподівано підскочив на ліжку. Іллюша згадав, що сьогодні його друг – Більченя Максим запросив на день народження. 

– Треба поспішати, а то я пропущу все найцікавіше! – вигукнув Іллюша і, швидко натягнувши штанці, вискочив із кімнати. 

На кухні мама Лена готувала сніданок. А на столі на Зайченя вже чекала тарілочка смачної ароматної моркви. Але сьогодні йому було не до їжі. 

– Мамочко, мамочко! – захлинаючись, почав бубоніти Зайчик Іллюша. – Я дуже поспішаю! Більченя Максим запросив мене на День народження. У нього буде багато гостей і я не хочу запізнюватися. Можна я вже побіжу? 

Мама Лена уважно подивилася на сина і сказала: 

– Перш ніж вирушити в гості, кожен вихований зайчик повинен привести себе в порядок. А це означає, що треба вмитися, зачесатися, почистити зубки й одягти чистий святковий одяг. 

– А, то це я швидко, – вигукнув Іллюша і поскакав вмиватися й чистити зубки. Через дві хвилини він вже кулею мчав до дверей, дорогою натягуючи на себе костюмчик. 

Біля порога його зупинив тато Олег: 

– Доброго ранку, синку! Ти куди так поспішаєш? 

– Тату, Більченя Максим запросив мене на День народження на одинадцяту годину. І якщо я запізнюся, то мені не дістануться найкращі частування. 

– Синку, перш ніж вирушити на День народження друга, потрібно зробити одну важливу справу, – зауважив тато. – Ти повинен подумати, як його привітати і який подарунок йому подарувати. Так чинять усі виховані Зайці. 

Зайчик Іллюша розгубився. 

– Я не знаю, я не подумав про подарунок. А обов'язково треба його дарувати? 

 –Звісно, синку, – підтвердила мама Лена. – Тобі ж самому приємно отримувати подарунки? От і подумай, що може порадувати Більченя в його День народження? 

Зайчик задумався: йому захотілося подарувати другові все найкраще, найсвітліше і найдобріше.

– А можна я подарую йому Чарівний ліс, ясне сонечко, велику галявину квітів і радісні посмішки друзів? 

–Так, це буде чудовий подарунок! – хором відповіли мама й тато. 

Щасливий Іллюша повернувся до своєї кімнати. Дістав фарби і взявся малювати подарунок для свого найкращого друга. Незабаром малюнок був готовий. Мамі і татові він дуже сподобався. 

Мама прикрасила подарунок яскраво-блакитною стрічкою, і Зайчик Іллюша вирушив на День народження. 

Наспівуючи веселу пісеньку, він підстрибом біг по лісовій стежинці. 

Невдовзі з'явилася маленька сонячна галявина, де жив його друг. З будиночка іменинника лунали голоси та веселий сміх. 

Іллюша трохи засмутився, що запізнився, але все одно підбіг до дверей і подзвонив у дзвіночок. 

Двері відчинив нарядний іменинник. Він дуже зрадів, що його друг прийшов, і відразу потягнув Зайчика до гостей. Усі вже привітали Більченя і тепер розглядали подарунки. Їжачок приніс йому велике червоне яблуко, Ведмедик – кошик із лісовими ягодами, а Вовчик – в'язку грибів. 

І Зайчик теж простягнув свій подарунок: 

– Максиме, я вітаю тебе з Днем народження і хочу подарувати тобі Чарівний ліс, ясне сонечко, велику галявину квітів і радісні усмішки твоїх друзів! 

Усі здивувалися, як це можна подарувати ліс і цілу галявину квітів? 

А Більченя Максим розв'язав стрічку – і всі ахнули від здивування! На картині майорів яскравими фарбами Чарівний ліс, з неба дарувало тепле ясне сонечко, а найголовніше – картина була  наповнена радісними посмішками його друзів. Настрій у всіх став ще кращим! Адже кожен знайшов на малюнку свою усмішку. 

– Щиро дякую, Іллюшо! – сяючи від щастя, промовив Більченя Максим. – Ти придумав дивовижний подарунок! Твій малюнок щодня буде дарувати мені радість! 

Вони ще довго співали, танцювали і гралися в різні ігри. Всім було весело й радісно! Повертаючись увечері додому, зайченя Іллюша думав, що все-таки це дуже приємно робити своїм друзям подарунки. 

Удома він розповів мамі і татові про свято і про те, як сподобався Більченяті і всім гостям його подарунок. 

– Спасибі, що навчили мене бути ввічливим і дарувати радість своїм друзям. 

Втомлений, але задоволений Іллюша пішов спати. «Тепер я завжди буду робити подарунки! Адже це так приємно», – подумав він, засинаючи.

А вночі йому наснився Чарівний ліс, повний щасливих посмішок його друзів.

MoiSkazki.com
Отзывы
отзывов: 0