Казка про маленьку Вікусю

Ця історія почалася в чарівному селі Чайки. Там під блакитним небом сяє золоте сонечко і живуть гарні добрі люди.

У ньому багато надзвичайних місць, де гуляють щасливі дорослі і радісні діти. Влітку вони купаються в чистих озерах. Взимку катаються на санчатах з високих гірок. У парках підгодовують птахів, що залишилися зимувати. І дуже люблять свята, тому що саме тоді можна зустрітися з чудесами.

У цьому незвичайному селі стоять високі будинки з великими вікнами, які ніби дивляться один на одного. У дворах живуть різнокольорові квіти. В них ховаються маленькі комашки і сонечка, відпочиваючи від своїх довгих перельотів.

Так ось, в одному із таких гарних будиночків жила красива молода пара. Вони так любили одне одного, що світ навколо ставав світлішим. А ще вони дуже хотіли, щоб у них з'явилася маленька мила дівчинка.

Вечорами мама Аліна і тато Саша дивилися на зоряне небо і мріяли про донечку. Вони не знали, що десь там високо, сховавшись за пухнастими хмаринками, за ними теж спостерігала одна маленька яскрава Зірочка. Їй дуже хотілося мати таких люблячих і добрих батьків. Зірочка хотіла відчути ніжність маминих поцілунків і тепло батькових сильних рук.

Але наставав ранок, і маленькій Зірочці доводилося повертатися в свій чарівний Місячний палац. Зірочка дуже засмучувалася, адже вона дуже полюбила цю молоду пару і хотіла завжди бути поряд з ними. 

І ось одного разу на світанку Зірочка щосили відштовхнулася своїми промінчиками від неба і по­летіла вниз, на Землю.

А в цей самий час у чарівному селі Чайки народилася довгоочікувана дівчинка з великими ясними оченятами і дзвінким голосочком. Із її появою світ навколо осяявся яскравим світлом. Дівчинці вирішили дати гарне ім'я – Вікторія. А тато, мама та брат Тимофій ласкаво називали її Вікуся. А ти здогадалася, хто це?!

Маленька Вікуся дуже любила гратися своїми першими брязкальцями, що висіли над її ліжечком. Коли наставав час спати, мама Аліна вмикала карусельку – й іграшки починали кружляти під чудову музику. Маля ще довго на них дивилося, слухало, поки оченята не закривав сон. Його приносила із зірочки фея Снів, яка щовечора прилітала до неї в гості.

Чарівниця діставала зі своєї сумочки скриньку, що сяяла усіма кольорами веселки. Чого там тільки не було! У ній зібрались найцікавіші, найсолодші, найказковіші дитячі сни. Фея, трішки подумавши, вибирала сон, махнувши чарівною паличкою, що є у кожної справжньої феї. І в цю мить Віка починала посміхатися уві сні, потрапляючи у світ казок.

Кожну ніч подорожувала дівчинка у своїх чарівних і чудових снах. Уранці зірочки ховалися. Прокидалося сонечко і промінчиками лоскотало носик малечі. Фея Снів, плескаючи в долоні, відкривала чарівну скриньку, куди злітались усі дитячі сни, а потім розчинялася в перших ранкових променях сонця. Вона поверталася до свого дому.

Питаєш: де він? А ось це секрет! Якби всі знали, де живе красуня фея, то захотіли б потрапити до неї в гості, а їй теж треба відпочивати. Може, коли-небудь твоя зірочка вкаже тобі дорогу.

А поки що – слухай, а якщо вмієш – то читай незвичайні історії про одну дуже красиву, розумну і добру дівчинку на ім'я Вікторія.